М А Н Д Р У Є М О   У К Р А Ї Н О Ю  Р А З О М !     -    ГОЛОВНА * ЕКСКУРСІЇ * КАЛЕНДАР ПОДОРОЖЕЙ
ЗАМКИ ТА ХРАМИ ЗАКАРПАТТЯ

(Виноградів- Королеве - Чинадійове – Довге – Хуст – Долина нарцисів - Мукачеве - Середнє -
Готичні храми Закарпаття (Сокирниця, Крайнікове, Данилове) – Тячів – Центр Європи – Рахів – Яремче)

Чотириденна автобусна екскурсія. Виїзд з Києва орієнтовно о 7.00, повернення до 23.00

У Виноградові (до 1946 р. Севлюш) на Чорній Горі в X - XI знаходилось слов'янське городище. Після татарської навали тут в 1241 р. будується кам'яний замок королем Бейлою IV, який у 1321 р. було зруйновано. Новий замок у 1450 р. перетворюють на францисканський монастир. В історичній літературі зустрічаються дві назви Виноградівського замку - Угочанський і Канко. Ми оглянемо місто з його храмами та давніми вуличками, монастир францисканців XIV - XIX ст., палац баронів Перені XVII ст., дзвінницю Вознесенського костелу XIV ст.
У Королево ми оглянемо руїни замку Нялаб XIV ст. оборонного характеру з мурами та вежами. У 1405 р. він переходить до родини Перені. У 1672 р. замок було зруйновано і його вже не відбудовували.

У мальовничому урочищі Берегвар знаходиться невелике містечко Чинадійово.



Тут ми оглянемо два об’єкти :
- замок-резиденція баронів Перені XIV – XV ст., що має у плані асиметричну конфігурацію, видовжений прямокутник з двома односторонніми рівновеликими виступами на його кінцях. З другого боку основного прямокутника кути закінчуються гранованою і круглою вежею. В XIV – XVII ст. у Мукачево-Чинадіївській домнії замок мав оборонну функцію. З плином часу він перебудовувався, але це мало змінило його первісний вигляд.




- видатну пам’ятку архітектури Закарпаття ХІХ ст. – замок австрійського графа Лотара Шенборна . Він одержав ці землі у довічне користування за придушення національно-визвольного руху 1703-1711 р.р. За наказом графа кріпаки збудували спочатку дерев’яний замок. У 1890 р. на його місці був споруджений новий кам’яний замок-палац. Спроектований кращими майстрами з Європи, він вражає гармонійністю, з якою вписується в оточуючий ландшафт. Доповнював цей архітектурний ансамбль чудовий парк з рідкісними породами дерев, який, на жаль, зберігся погано.


У селі Довгому ми оглянемо замок-фортецю XIV – XVII ст. над річкою Боржава. Цей замок дуже добре зберігся, тому що ще в ХІХ ст. тут існувала лікарня. Крім того, в селі заслуговують на увагу костел ХVІІІ ст., православний храм ХІХ ст., та багато інших цікавих споруд. Особливо красиво виглядає пам’ятник Куруцам – учасникам повстання ХVІІІ ст. Навколо села мальовничі краєвиди карпатських гір.


Наступний пункт нашої подорожі – Хуст. Ми оглянемо місто з його храмами, що належать до різних конфесій та замок XI – XVI ст., що височить над містом. Перші згадки про оборонну споруду відносяться до 1090 р. і повторюються в 1191 р. Ця будівля, розташована з північного двору верхнього замку. В 1241 р. замок захоплено і зруйновано Батиєм. Після 1320 р. замок стає власністю угорської корони. З 1511 р. власником замку був Угочанський наджупан Габор Перені, потім замком володіють трансильванські князі. Вибух порохового складу спричинив значні руйнування і у 1749 р. замок втратив стратегічне значення. Пожежі 1766 та 1798 року остаточно руйнують замок, але навіть у такому вигляду він цікавий для огляду.


Серед Хустсько-Солотвинської долини знаходиться одна з перлин Закарпаття - знаменита "Долина нарцисів". Це невеличка ділянка в заплаві річки Хустець є унікальним ботанічним об'єктом Карпатського біосферного заповідника, в якому охороняється один з останніх в Європі рівнинних осередків нарцису вузьколистого. Цей вид був поширений у високогір'ях, а рівнинна популяція утворилась в гляціальний період внаслідок витіснення сюди нарцису льодовиком, що наступав з гір. З часом льодовик відступив, нарцис знову зайняв своє місце у високогір'ї, проте його частина збереглася до наших днів у вигляді реліктової популяції. Нарцисові поляни займають 170 га заповідника. У пеоріод масового цвітіння, "Долина" вкривається суцільним білим килимом квітучих нарцисів, помилуватись яким приїжджають звідусіль.

Мукачеве – старовинне місто, розташоване на стику останніх відрогів вулканічних Карпат і Закарпатської низовини, по середній течії річки Латориці, по обох її берегах. Походження назви пов’язуються з виробництвом муки, яке здійснювалось тут на водяному млині. В Х-ХІ ст. Мукачеве входило до складу Київської Русі, потім перейшло до угорських королів. Як вірний сторож міста та охоронець його спокою, на перехресті шляхів виникла Мукачівська фортеця. З 1394 по 1414 р. замком та містом володів подільський князь Федір Коріатович. В цей період будується Свято-Миколаївський монастир, який до середини XVII ст. був одним з осередків боротьби проти уніатства та католицизму. Перлиною міста, звичайно, є замок “Паланок” (XIV – XVI ст.). Він витримував осади не раз, але найбільшою була облога 1685-1688 р.р., коли обороною фортеці керувала вдова князя Ференца І Ракоці Ілона Зріні. В 70-ті роки XVIII ст. замок втрачає своє військове значення, а в 1789 р. був перетворений на в’язницю. Тепер тут розташовано музей. Цікавим є і стара частина міста. Ми оглянемо Ратушу (1906 р.), кафедральний собор Почаївської ікони Божої Матері, римо-католицький собор, каплицю Св. Йосифата (XIV ст.), колишній палац сім’ї Ракоці “Білий дім” (XVII – XVIII ст.).



Село Середнє знаходиться на пів-дорозі між містами Мукачеве і Ужгород. Тут ми оглянемо храми та живописні руїни замку тамплієрів
ХІІ ст.
Замок був розташований на рівнині, в оточенні двох оборонних ліній напівквадратного плану. Зовнішня лінія складалась з валу та дерев’яних укріплень, а внутрішня – з валів, ровів та муру з наріжними вежами. Посередині брукованого замкового двору піднімався донжон, стіни якого частково збереглися і до теперішнього часу. Замок вважається однією з найстаріших оборонних споруд європейського середньовіччя.




Дерев’яні готичні храми – унікальні. Із чотирьох таких храмів, що залишились на Україні, ми оглянемо три:
- Михайлівську церкву (1668 р.) в с. Крайнікове;
- Миколаївську церкву (1779 р.) в с. Данилове;
- Миколаївську церкву (XVII ст.) в с. Сокирниця.



У Тячеві ми оглянемо готичний реформатський костел оборонного характеру ХІІІ - XVIII ст. з триярусною дзвінницею - найстарішу пам'ятку міста.



По дорозі в Рахів біля с. Ділове оглянемо стелу, яка вказує на географічний центр Європи.Тут перетинаються лінії між Лісостепом та Уралом, Босфором та Землею Франца Йосифа.




Районний центр Рахів розташований у північно-східній частині Закарпатської області у гірській котловині на висоті 430 м. над рівнем моря. У Рахові найбільший перепад висот між найнижчою (400 м.) і найвищою (900 м.) вулицями. За офіційними даними місто засноване в 1447 р. Завдяки вдалому географічному розташуванню, унікальній природі та самобутній гуцульській культурі Рахів відомий як один з найпопулярніших туристично-рекреаційних центрів України.


Дорогою оглядово подивимось розташоване у мальовничій долині річки Прут місто Яремче, що славиться своїми пам’ятниками архітектури ХVII ст. та водопадом "Гук".

На четвертий день повертаємось до Києва.