М А Н Д Р У Є М О   У К Р А Ї Н О Ю  Р А З О М !     -    ГОЛОВНА * ЕКСКУРСІЇ * КАЛЕНДАР ПОДОРОЖЕЙ
КАРПАТИ - ЯРЕМЧЕ

(Яремче - Микуличин - Яблуницький перевал - Ворохта - Буковель - Надвірна - Пнівський замок - Коломия - Гвіздець - Городенка)

Триденна автобусна екскурсія цікавими місцями. Виїзд з Києва орієнтовно о 7:00, повернення до 23:00



Яремче - добре відомий кліматичний курорт Прикарпаття, розташований в мальовничій долині р. Прут. Назва його, за переказами старожилів, походить від імені першого поселенця на хуторі Яреми Годованця. Cела Ямна і Дора, які тепер увійшли в межі міста, відомі з 1618 р., а саме місто порівняно молоде: у 1787 р. Яремче згадується як присілок с. Дори і лише в 1909 р. набуло статусу окремого населеного пункту. Карпатські гори оточили місто з усіх боків, клімат в ньому особливий і вже з 1895 р. розпочався розквіт Яремче як курортної місцевості. Статус курортної місцевості місту офіційно було надано в 1928 р. Оглянемо:
- водоспад Пробій,
- ресторан "Гуцульщина",
- церкву Успіння Пресвятої Богородиці(1884 р.),
- Іллінську церкву (1937 р.),
- церкву св. Іоанна Милостивого з дзвінницею (1663 р.),
- камінь Довбуша
і, якщо буде час, пройдемо до скель Довбуша
.

Наступний пункт нашої подорожі с. Микуличин. Ці землі колись належали Галицькому князівству. Князь Данило Галицький нагородив ними князя Микулу (звідси й походить назва села). У 1743 - 1745 р.р. у селі часто бував Олекса Довбуш. Оглянемо Троїцьку церкву (1868 р.)



Траса, якою ми поїдемо далі, увійшла до Української книги рекордів як найбільш високогірна в країні. Яблуницький перевал, який ми подолаємо, складає 931 м. Часто його називають Татарським - за переказами саме через нього орди Батия увірвалися до Центральної Європи. На перевалі милуємось карпатськими краєвидами.



Ворохта розташована в Карпатах на висоті 850 м над рівнем моря.
Польський етнограф Фальковський припускав, що Ворохту засновано у XVII ст., тоді вона була присілком с. Микуличина.
За переказами, назва поселення походить від імені одного з перших жителів присілка - він мав прізвисько Ворохта.
В містечку ми оглянемо церкву Різдва (перенесена з с. Яблуниця в 1780 р.), залізничний віадук та лижні трампліни.



Заїдемо в сучасний гірськолижний курорт Буковель, який започатковано наприкінці 1990 р. Тут споруджено більше 50 км гірськолижних трас, розвинута туристична індустрія.



Надвірна відома з 1596 р., а поблизу міста збереглися залишки давньоруського городища з руїнами укріплень та кургани. Власниками Hадвірної були магнати румунського походження Куропатови, які перебували на військовій службі у польських королів.
З 1772 р. місто увійшло до складу Австрійської імперії.
Після споруждення залізничної лінії Рахів - Львів Надвірна стала важливим центром нафтопромислового району.
В місті оглянемо костел Успіння Богородиці (1599, 1873), руїни замку (XIV - XV ст.), магістрат, вокзал, будинок "Просвіта" (ХІХ ст.).



Пнівський замок височить на пагорбі над річкою Бистриця-Надвірнянська. Він, як і Надвірна, належав феодалам Куропатовим. Перша документальна згадка про замок сягає 1482 р. Він замикав собою вхід у гори на шляху до Угорщини. У XVI-XVII ст. замок витримав численні облоги татар і турків. Замок-фортецю відновлювали не один раз. У 1745 р. замок і навколишні маєтки переходять до Сенявських. Останніми володарями Пнівської твердині були галицькі графи Цетнери. Наприкінці XVIII ст. замок перейшов у державну власність австрійської імперії і був частково розібраний. Оборонний рів, через який колись перекидався підвісний міст, нині майже знівельовано. На території замку археологами виявлені численні підвальні приміщення та підземні ходи. В наш час замок рестарується.



Перші згадки про Коломию сягають 1240 р. Коломийська фортеця входила в південно-західну оборонну лінію Галицького князівства.
Центр міста має виразний австро-угорський характер забудови. Коломия, як і все Покуття, знаходилось на кордоні, тому постійно було ареною міждержавних конфліктів і грабіжницьких нападів. В місті збереглось багато пам'яток архітектури - це одна з найдавніших дерев'яних церков Франківщини - Благовіщенська(1587).
Також ми оглянемо:
- церкви св. Йосафата (1762) та Миколаївську (1874),
- Михайлівську церкву з дзвінницею (1855-1871),
- костел св. Ігнатія Лойолли (1897),
- ратушу (1877),
- синагогу (ХІХ ст.),
- гімназію ім. Грушевського (1897 р.),
- будинок громадських організацій (1895 р.),
- Народний дім (1892 р.),
- драматичний театр (поч. ХХ ст.),
- будинки XIX ст.
.
Якщо буде дозволяти час, відвідаємо Музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Кобринського, побудований в 1902 р. та Музей Писанки



Гвіздець відомий з 1373 р. З 1520 по 1531 р. він перебував під владою молдавських господарів,
1540 р. здобув Магдебурзьке право.
В місті зберігся один з найкрасивіших храмових комплексів Прикарпаття -
бернардинськй монастир з костелом Непорочного Зачаття Найсвятішої Діви Марії (1725-1735 р.р.).
У склад ансамбля входять також келії (1723 р.) та дзвінниця (1723 р.).



Городенка - райцентр, що знаходиться в степовій зоні правобережжя Дністра в 75 км від Івано-Франківська. Перші письмові згадки про місто належать до кінця ХІІ ст, коли воно було власністю галицького князя Ярослава Осмомисла. Найцікавіша будівля міста - костел Непорочного Зачаття (1743-1760), створений архітектором Бернардом Меретином та скульптором Пінзелем на кошти тодішнього власника Городенки графа Миколи Потоцького. Варті уваги також Успенська церква (1763 р.), побудована тими ж Меретином та Пінзелем на кошти Потоцького, Вірменська церква (1706 р.), синагога та Миколаївська церква (1879 р.).