На мальовничих берегах Південного Бугу розташувалась перлина подільського краю - місто Вінниця. В період феодальної роздробленості цей край, як частина Поділля,
відійшов до Галицько-Волинського князівства. В 1362 році край потрапляє під владу литовського князівства. Тут племінники князя Ольгерда - Федір і Костянтин Коріатовичі,
яким подарували ці землі, стали будувати міста-фортеці. Серед них була і Вінниця, розбудова якої розпочалася з будівництва замку на високому березі Південного Бугу.
Цей замок не раз руйнувався. У 1558 році на острові Кемпа збудували нову фортецю . Почали будуватись нові поселення і на правому березі, а місто розділилося на дві частину - правобережну "нову"
та лівобережну "стару". Містом Вінниця стала у 1795 році, а у 1796 році назначена центром Брацлавського намісництва. Наприкінці XVIII ст. Вінниця належала до найбільших міст Правобережної' України.
З 1917 року центр Подільської губернії переміщується з м. Кам'янця-Подільського до м. Вінниці, а з 27 лютого 1932 року місто стає адміністративним центром новоутвореної Вінницької області.
Серед архітектурних пам’ятників Вінниці:
- домініканський монастир (1624), що спочатку був дерев’яний і входив до складу оборонного комплексу . В 1760 році перебудований в цегляний костел.
– Спасо-Преображенський кафедральний собор (1760);
- Єзуїтський монастир (1610-1617) ;
- Миколаївська церква (1746) з дзвіницею XIX ст. ;
- Садиба Грохольських в П'ятничанах (XVIII ст.).
З Вінницею пов'язане життя відомого вченого-медика, хірурга-практика М.І. Пирогова. В с. Вишня на околиці Вінниці він прожив останні 20 років.
Тут знаходиться Національний музей-садиба М.І.Пирогова, до складу якого входить парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва ХІХ ст., музей-аптека та
церква-усипальниця із мавзолеєм, де покоїться набальзамоване тіло видатного хірурга.
У Вінниці народився класик української літератури М.М. Коцюбинський. У будинку, де народився і жив письменник, створено літературно-меморіальний музей, який ми відвідаємо при наявності часу.
