М А Н Д Р У Є М О   У К Р А Ї Н О Ю  Р А З О М !     -    ГОЛОВНА * ЕКСКУРСІЇ * КАЛЕНДАР ПОДОРОЖЕЙ
Цікаве Полісся

(Лугини - Бовсуни - Степанівка - Олевськ - Кам'яне Село)

Одноденна автобусна екскурсія. Від’їзд з Києва орієнтовно о 7:00, повернення до 22:00.


Перша зупинка нашої подорожі неподалік Коростеня, де знайомимось з пам’яткою природи та історії - могилою легендарного князя Ігоря, який за легендою - в цьому місці загинув.

Селище Лугини, яке згадується ще з 1606 р., знаходиться на берегах мальовничої поліської ріки Жереви. Неоднаразово селище руйнувалося і відроджувалося. З кінця ХVІІІ ст. селище розбудовується і нараховує понад тисячу жителів. З кінця ХІХ ст. Лугини стають волосним центром Овруцького повіту і населення зростає до 4 тис. осіб. Саме в цей період в селі будується дерев’яний храм. В роки війни його було поруйновано, потім відроджено, збереглись цікаві розписи, зараз це найстаріша місцева пам’ятка.

Село Бовсуни розташоване за декілька кілометрів від райцентру. Тут заслуговує на увагу оригінальна поліська пам’ятка – цікавий дерев’яний храм середини ХІХ ст.

В селі Cтепанівка збереглася садиба ХІХ ст. родини Лодзієвських. Цей будинок було побудовано ще в 1905 р. на березі річки Жерев. Навколо будинку росте старовинний парк площою 3 га. Цей маєток вцілів лише тому, що в ньому було розміщено школу. Головний двоповерховий корпус школи є цікавою архітектурною пам’яткою кін. ХІХ – поч. ХХ ст.

На 200-му километрі оглянемо дот оборонної лінії Сталіна – оригінальну фортифікаційну пам’ятку. Цей дот прикривав шлях і міст через річку. Зберігся повністю, тому що в роки війни тут не було запеклих боїв, декілька дотів, які знаходяться поруч, були поруйновані в післявоєнний час.

Перша письмова згадка про місто Олевськ на березі р. Уборть, районний центр Житомирської області відноситься до 1488 р. Але за археологічними дослідженнями територія сучасного Олевська була заселена ще в IVст. до н.е. Історичною пам’яткою є городище та курганний могильник в північно-східній частині Олевська. Назву міста пов’язують з іменем Овруцького князя Олега Святославовича, який князював тут наприкінці X ст. і заснував Олегове городище, яке згодом для скорочення почали називати Олегськ, а потім для спрощення вимови – Олевськ. Після розорення татарами Києва у 1240 р. древлянська земля стала притулком утікачів з Придніпров'я і стала густонаселеним краєм. Пізніше в Олевську було побудовано замок. Після Люблінської унії 1569 р. Олевськ у складі Правобережної України потрапить під владу шляхетської Польщі.Тут діяв греко-католицький монастир, проте більшість населення сповідувала православ’я. Про це свідчить спорудження у 1596 р. Свято-Миколаївського храму в Олевську. Лише в 1793 р. у складі Правобережної України був приєднаний до Російської Імперії. Особливо швидко почало розвиватися містечко після прокладення залізниці Київ-Ковель. Статус міста Олевськ одержав у 2003 р.

Майже всі знають про містичний Стоунхендж, що знаходиться десь в британській глибинці, проте на Україні є не менш містичне місце зі слідами Бога на гігантських валунах - Кам'яне село, що знаходиться біля села Рудня-Замисловецька Олевського району. Цей загублений у лісах куточок Полісся представляв Житомирську область на конкурсі «7 природних чудес України».

Чому Кам'яне село? Кілька легенд про це Ви почуєте під час екскурсії. Однак варто відзначити, що накопичення серед лісу величезних валунів дійсно нагадує скам'янілі сільські хати. Камені вишикувались рядами, ніби вулиці: сільські хатинки, а біля них - кам'яна школа і церква. Найбільша святиня цього місця - камень із слідами Бога. Знайти його не просто. Цей величезний валун складається з двох половинок, до нього приставлені сходи. Згідно з легендою в цьому місці Ісус бився з темною силою і підносячись на небо, зробив кілька кроків по камінню, залишивши на одному з них відбитки своїх ніг. Кажуть, що навіть в найхолоднішу пору відбиток завжди залишається теплим, і ступивши в нього босоніж, можна вилікуватися від хвороб, можна також загадати бажання, яке неодмінно збудеться. Все це можна буде спробувати зробити під час нашої прогулянки цим незвичним « селом».