Гоща відома з XIV ст.
Цікаві пам’ятки міста - Михайлівська церква XVII ст.та садиба Валевських XIX ст.


Михайлівська церква була споруджена коштом Адама Киселя, тодішнього власника Гощі.
Ця кам’яна церква своєрідна, бо побудована за принципами, що характерні для дерев’яних храмів.


Садиба Валевських, яким належав маєток в Гощі, нагадує швейцарське шале.
Вона розташована в чудовому старовинному парку,
закладеному невідомим майстром садово-паркового мистецтва на початку XVII cт.
Стовбури деяких ясенів та каштанів сягають в діаметрі двометрової товщини.
Зараз це пам'ятка природи республіканського значення.

Острог, що на Рівненщині – одне з найдавніших славних міст України. Першу писемну згадку про Острог ми зустрічаємо в Іпатіївському літописі під 1100 р. В ХІІ ст. місто належало до Дорогобузько-Пересопнинського уділу, пізніше увійшло до Волинського, а з 1199 р. до Галицько-Волинського князівства.

Із середини XIV ст. Острог стає родовим гніздом князів Острозьких. Всі представники цього славетного роду залишили яскравий слід в історії і культурі України, а ХV-ХVІ століття стають періодом розквіту міста. З ім'ям першого з князів Острозьких - Данилом пов'язують будівництво найдавнішої кам'яної споруди Острога - вежі Мурованої. Вона споруджена в кінці XIVст. на місці зруйнованих татарами давньоруських укріплень. Князь Костянтин Іванович Острозький (1460-1530) був талановитим воєначальником, гетьманом Литовської держави. Його син Василь-Костянтин Костянтинович Острозький (1526-1608) був не тільки успішним правителем, але і поборником православ'я, опікуном культури, освіти. Саме він заснував в Острозі друкарню, в якій працював першодрукар Іван Федоров. А в 1576 p. князь також в Острозі відкриває слов’яно-греко-латинську академію -першу вищу школу Східної Європи. Це був період найбільшої слави Острога, коли його називали "Волинськими Афінами".

У місті відвідаємо замок князів Острозьких XIV-XIX ст. До нині на Замковій горі збереглися дві вежі, Богоявленська церква 1512 р. та дзвінниця 1905 р. Крім того оглянемо Луцьку та Татарську надбрамні башти XVI ст. і костел Успіння діви Марії XV-XIX ст.

В 4 км від Острога розташоване село Межиріч. Дорога до нього пролягає мальовничим острозьким передмістям з зовсім неслов’янською, але влучною назвою “Бельмаж”, яка є ніщо інше як спрощене французьке “bell image”, тобто “гарна картина”, “красивий вид”.

Межиріч відомий з XIV ст., До нашого часу збереглися фрагменти земляних валів давньоруського городища. Але відомий Межиріч перш за все Свято-Троїцьким монастирем-фортецею – видатною пам’яткою архітектури XV-XVII ст. Монастир мальовничо розташувався над плесом ставу річки Світеньки.

. Межиріцький монастир засновано монахами Києво-Печерської Лаври пicля 1240 р. Вже у 1340 р. з’явився храм. У 1454 р. князем Іваном Васильовичем Острозьким збудована кам'яна церква в ім'я Пресвятої Трійці. Цей собор стоїть і сьогодні. Зліва на колоні в центрі храма є ікона князя Федора Острозького. У другій половині свого життя він передав Острог своєму синові Василеві, а сам постригся в монашество під іменем Феодосія у Києво-Печерський монастир. В 1490 р. православна церква причислила його до лику святих. В ХVІІ ст. останній із роду Острозьких - Януш прийняв католицтво і передав монастир францисканському ордену. В 1606-1612 рр. орден будує келії і зводить мури з двоярусними баштами. Але у 1866 р. монастир знову стає православним. В 1991 р. на місці приходу відкрито Свято-Троїцький чоловічий монастир. Ансамбль монастиря складається з Троїцької церкви, келій, надбрамної дзвінниці та допоміжних споруд. Вся територія огороджена мурами з чотирма кутовими баштами початку ХVІІ ст.

Головною святинею монастиря є Межиріцька ікона Божої Матері "Життєдательниця", написана ще у ХІV ст. і привезена від Вселенського Патріарха князем Острозьким. За переказами цей образ супроводжував князів Острозьких у всіх походах. В 1779 р. над іконою було здійснено католицький ритуал коронування. У 1866 р. після передачі монастиря православному духовенству, імператриця Марія Федорівна подарувала для ікони срібний оклад, який зник у 1918 р. Велику мистецьку цінність має і іконостас. На думку Г.Логвина це один з найкращих різьблених іконостасів в Україні.

Ще однією унікальною пам'яткою Межиріччя є піч на території давнього замку. Це єдина пам'ятка - зразок архітектури малих форм XVII ст. на Україні. Недалеко від печі - масивні, колись могутні Заславські ворота та земляні укріплення XVIII ст.