М А Н Д Р У Є М О   У К Р А Ї Н О Ю  Р А З О М !     -    ГОЛОВНА * ЕКСКУРСІЇ * КАЛЕНДАР ПОДОРОЖЕЙ
Замки східного Поділля

(Бердичів - Летичів - Меджибіж - Хмільник)

Одноденна автобусна екскурсія. Від’їзд з Києва - 7:30, повернення - 22:00-23.00.

Бердичів, розташований на березі річки Гнилоп’ять, вперше згадується під 1546 р. як власність магнатів Тишкевичів. Під час екскурсії ми оглянемо головну пам’ятку міста – замок-монастир (кляштор) Босих Кармелітів.

Орденський монастир споруджено на пагорбі над річкою Гнилоп'ять Янушем Тишкевичем, як обітницю за звільнення з татарського полону. Засновано монастир у 1628 р. Урочисте відкриття монастиря та освячення нижнього костелу Непорочного Зачаття Діви Марії відбулося 22 липня 1642 р. Засновник пожертвував для нового костелу ікону Пресвятої Діви Марії, що з давніх часів була власністю родини Тишкевичів і славилась своєю благодаттю та чудотворністю. За час свого існування монастир зазнав багато ворожих спустошень і пережив кілька облог, неодноразово був закритий. Ікона зникла під час пожежі 1941 р. Нова ікона була написана у 1991 р. і передана відновленому монастирю. Нещодавно знову освячено верхній Маріїнський храм. З Бердичевом пов’язані імена багатьох видатних людей, які тут народились, бували, працювали. 1860 р. в костелі Святої Варвари вінчався із графинею Евеліною Ганською великий французький письменник Оноре де Бальзак. Детально ознайомитись з містом, його пам’ятками та історією ви можете під час екскурсій Бальзаківські місця.


Летичів - райцентр Хмельницької області, розташований при впадінні річки Вовк в Південний Буг. Перша згадка про поселення відноситься до 1411р. З 1482 р. почалися регулярні спустошливі татарські набіги, адже неподалік міста проходив горезвісний Кучманський шлях. Тож кам’янецький староста Ян Потоцький перебудував дерев’яно-земляний замок на кам’яний і в 1598 р. передав фортецю монахам домініканцям. Крім комплексу домініканського монастиря з костелом Успіння Діви Марії, в Летичеві збереглася оборонна Михайлівська церква 15-16 ст.

Летичів тісно пов'язаний з іменем легендарного Устима Кармелюка - ватажка селянських заворушень першої половини ХШХ ст. Саме Летичів був центром селянських виступів. В Летичеві Устим Кармелюк і похований, а в 1974 р. біля стін фортеці йому встановлено бронзовий пам'ятник.




Меджибіж - невеличке містечко в Хмельницькій області на злитті двох річок - Південного Бугу та Бужка. Вперше згадується в Іпатіївському літопису від 1146-1148р.р. В Меджибозі є багато пам'яток історії - костел 1632 р., три каплиці XVII ст., синагога та єврейське кладовище XVII ст. та Меджибізька фортеця одна з найбільших і найдавніших фортець України. До наших днів дійшов цілісний оборонний комплекс (три вежі, мури, допоміжні споруди, залишки палацу, замкова церква), основу якого становить замок Сенявських 1540-1560 рр. Могутні мури і башти Меджибізької фортеці чудово поєднуються з прекрасними навколишніми краєвидами. Ми відвідаємо цей комплекс-заповідник. Але не тільки своєю фортецею знаменитий Меджибіж. Засновник хасидизму (містичної течії в іудаїзмі) Ізраїль бен-Еліезер, який увійшов в історію релігії під ім’ям Бешт, оселився в Меджибожі в 1740 р., помер у 1760 р. і був похований на місцевому іудейському кладовищі. Його могила – місце паломництва хасидів з усього світу.


Дорогою ми відвідаємо Хмільникякий на сьогоднішній день є відомим бальнеологічним курортом Вінничини. Перша письмова згадка про Хмільник датується 1361 р. Хмільниківський замок згадується в 1434 р. а з 1500 р. стає мурованим. В 1534 р. великий гетьман коронний Ян Тарновський зводить кам’яну стіну з баштами. Викопаний між Південним Бугом і його притокою річкою Пастушкою канал перетворив фортецю на острівну твердиню. З ХVІІІ ст. замок втратив стратегічне значення і остаточно був розібраний на поч. ХХ ст. Зараз від замку лишилася тільки башта, де розміщений краєзнавчий музей. На місці замку, в 1911-1915 рр. будується палац графа Ксідо за проектом академіка Фоміна. Еклектичне поєднання стилів різних епох робить його найцікавішою спорудою Хмільника.

Оглянемо також костел Святої Трійці (1603).