М А Н Д Р У Є М О   У К Р А Ї Н О Ю  Р А З О М !     -    ГОЛОВНА * ЕКСКУРСІЇ * КАЛЕНДАР ПОДОРОЖЕЙ
Замки Львівщини

(Дубно - Броди - Олесько - Підгірці - Львів - Звенигород - Старе Село - Свірж - Унів - Золочів)

Дводенна автобусна екскурсія. Від’їзд з Києва орієнтовно в суботу о 7:00, повернення в неділю до 23:00.

В Дубно ми оглядаємо лише палаци Острозьких та Любомирських у фортеці та саму фортецю XVI - XVIII ст. Більш детально Ви можете ознайомитись з цим овіяним історією та легендами містом під час екскурсії Дубенські замки.




У Бродах ми відвідуємо фортецю XVI-XVIII ст., видатну пам’ятку оборонного мистецтва. Розташоване серед заболоченої місцевості на броді, звідки і дістало свою назву, поселення завжди мало стратегічне значення. Перший замок збудований у 80-х рр. XVI ст. У 1630-35 рр. замок за наказом тодішнього власника Бродів Станіслава Конєцпольського був укріплений за новоголандською та вдосконаленою італійською системами (архітектор Андреа дель Аква за участю інженера Гійома де Боплана), що перетворило Броди в одну з найбільш укріплених та неприступних фортець свого часу. На території фортеці знаходиться будинок коменданта, перебудований у XVIII ст. у палац. Від укріплень збереглися чотири куртини з казематами та каземати трьох кутових бастіонів.


У Олеську ми ознайомимось з Олеським замком, одним з найвідоміших замків Львівщини, видатною пам'яткою історії та архітектури XIII - XVIII ст.

Перша документальна згадка про замок відноситься до 1327 р. Розташований на давньому рубежі між Галичиною та Волинню, замок до другої половини XV ст. зберігав значення прикордонної фортеці і відігравав важливу роль в боротьбі між Литвою, Польщею та Угорщиною за розподіл українських земель.

В XV ст., втративши своє прикордонне значення, замок стає магнатською резиденцією, хоча і неодноразово зазнає татарських нападів. В 1620-х рр. останній власник замку з роду Даниловичів – Іван – перебудував його у стилі італійського ренесансу. Приблизно таким ми бачимо замок і нині. Цікаво, що у Івана Даниловича, воєводи земель руських, на службі в Олеську був батько Богдана Хмельницького, Михайло Хмельницький.

В Олеському замку народилися два польських короля - Ян III Собеський (1629) та Корибут Вишневецький (1639).

З 1725 року, коли Олесько стало власністю Жевуських, замок починає занепадати і руйнуватися. Замок частково відновлювали в кінці XIX ст. та між двома світовими війнами. Капітальна його реставрація була проведена у 1961-1974 рр. В 1975 р. тут було відкрито філію Львівської картинної галереї, а в 1989 р. на її базі створено державний музей-заповідник “Олеський замок”, куди також входять будівлі монастиря капуцинів, розташованого поруч. В інтер’єрах замку XIII - XVIII ст. експонуються твори середньовічного мистецтва, на території довкола будівель відтворено парк XVII - XVIII ст., водойми, паркові споруди. Відновлений Олеський замок активно використовували кінематографісти, тут знімалося багато художніх фільмів.


Не знайти на Україні такого села, де було б більше давніх пам'яток культури, ніж у Підгірцях. "Село під горою", що було подароване в 1440 році польським королем Владиславом його вчорашньому противнику Івану Підгорецькому за його хоробрість при захисті Олеського замку.
Поруч з Підгірцями знаходиться великий археологічний комплекс літописного міста Пліснеська, що згадується у літописах та у “Слові о полку Ігоревім" і з яким пов'язана легенда про княгиню Ольгу Всеволодівну, що у 1180 р. заснувала монастир та загинула героїчною смертю під час оборони від половців,а також Благовіщенський монастир чину Святого Василія Великого XVII - XVIII ст., урочище "Поруби" із стародавніми похованнями княжих дружинників. На жаль, ми цей об'єкт не дивимось детально.

У 1633 році коронний гетьман Станіслав Конєцпольський купує Підгірці у нащадків Івана і зміную його архітектурний ансамбль замку. Новий замок збудували архітектори Андреа дель Аква і Гійом Левассер де Боплан у 1635-1641 рр. на місці старого укріплення, що згадується ще у 1530 р. Замок будувався як резиденція та призначався для відпочинку коронного гетьмана. На мармуровій табличці при вході до нього був напис: "Вінець ратних трудів - перемога, перемога - тріумф, тріумф - відпочинок".

Підгорецький замок - визначна пам'ятка пізньоренесансної архітектури і є одним з найкращих в Європі зразків поєднання імпозантного палацу з бастіонними укріпленнями, валами і ровами. Багато мандрівників і визначних людей залишили чудові описи цього замку. На території замку знімались фільми "Богдан Хмельницький", "Потоп", "Три мушкетери", "Дике полювання короля Стаха", "Помилка Оноре де Бальзака" та інші. Бароковий Воздвиженський костел (1752-1766 рр.), в'їзна брама, заїзжий двір, або як його ще називають, гетьманський заїзд XVIII ст. та чудовий "італійський" парк XVIII ст. зі старими липами також входять до ансамблю замку.


Про славне місто Львів багато написано. Під час екскурсії містом ми тільки пройдемо старовинними вулицями центра міста, які зберегли пам'ятки XIV - XIX століть. Центр Львова будь-якої пори року вражає і милує око.


Нинішнє село Звенигород, розташоване в долині річки Білки (притоки Західного Бугу), було заселене здавна. Перша письмова згадка датується 1087 роком. Вже тоді Звенигород був добре укріплений. Розташоване серед боліт, оточене могутніми валами з частоколами і ровами, місто відігравало важливу роль у політичному та культурному житті західних територій Київської Русі, багато разів згадується у літописах. З 1124 по 1144 рр. Звенигород був столицею удільного князівства, яке з часом перетворилося на могутнє Галицько-волинське князівство - спадкоємця політичної та культурної традиції Київської Русі після знищення Києва монголо-татарами.

В 1241 році Звенигород був знищений військом Батия, після чого втратив своє колишнє значення і занепав. З XIV ст. Звенигород – власність литовських та польських феодалів. Під час екскурсії ми оглянемо залишки оборонних споруд та пам'ятники Звенигорода.


Замок в Старому Селі – один з найкрасивіших в Україні. Старе Село розташувалося в мальовничій місцевості в долині річки Давидівка. Саме по цій пересіченій місцевості, через село проходив давній Волоський шлях. Перша фортеця в Старому Селі згадується ще під 1448 р. Неодноразово фортецю руйнували, але її знову відбудовували. Сучасного вигляду замку надали Сенявські. Реконструйований ними на початку XVIII ст., замок стає одним з найкращих зразків фортифікаційних споруд того часу. Сюди було навіть перенесено арсенал зі Львова перед наступом шведів.

При наступних власниках (Чарторийських та Потоцьких) замок занепадає та руйнується. До нашого часу відносно добре збереглися лише стіни та башти. Хоч і дуже поруйнований, проте це один з найкрасивіших замків України, споруджених в ренесансному стилі.


У селі Свірж на узвишші над рікою та озером милує око замок, побудований князями Свірзькими у XV ст., а в другій половині XVII ст. перебудований галицьким каштеляном Олександром Цетнером. Замок був родинним гніздом Цетнерів до XIX ст., після чого неодноразово міняв господарів. На початку XX ст. особливо багато зробив для фортеці граф Роберт Лямезан Салянс, який володів ним з 1907 р. і до 1930-х рр. Замок сильно постраждав під час Першої та Другої світових воєн. Були знищені цінності, бібліотека, вишукані інтер’єри. Пізніше замок від реставрували. Мальовнича місцевість робить Свірзький замок одним з найромантичніших замків України, тут проводилося багато кінозйомок. Біля замку знаходиться ренесансний костел (1546 р.). У 2010 р. замок було передано в оренду приватній особі.


Межи горбами, що їх звуть Гологорами, посеред лісів та ярів, над річкою Гнилою Липою, розташувалось село Унів. В Уневі ми відвідаємо Свято-Успенську Унівську Лавру XV - XIX ст. За оповідями, ця фортеця-монастир заснована у кінці XIV ст. лицарем Лагодовським як дяка Божій Матері за одужання. Божа Мати уві сні вказала йому дорогу до цілющого джерела, він омив у ньому хворі ноги і видужав, а щоб не забути це місце, зняв з себе верхній одяг (гуню) і повісив його на корчі. Звідси, можливо, і пішла назва "Унів". На виконання обітниці побудувати тут храм на честь Пресвятої Богородиці, їм на місці джерела була побудована дерев'яна церква, а згодом і мурована церква-фортеця.
Останній з роду Лагодовських - Олександр Ванько Лагодовський - у 1574 р. був похований в монастирі. До нашого часу зберігся його надгробок з мармуру у вигляді сплячого рицаря.
Тут преподобний Йов Княгиницький, повернувшись з Афону, вперше заклав підвалини організації монастирів Василіанських на зразок афонських. З історією монастиря тісно пов'язані відомі роди Шептицьких, Радиловських, Балабанів, єпископ Макарій Тучапський і багато інших. Відновлений монастир складається з Успенської церкви XVI ст., фортечних мурів XV - XVIII ст. з двома баштами, келій XVII - XIX ст. та будинку митрополита.
Під час перебування в Уневі Ви маєте можливість набрати води з цілющого джерела.




Замок в Золочеві був споруджений у 1634-1636 роках для Якуба Собеського у стилі раннього бароко, одночасно як резиденція і фортеця. Цитадель побудовано на пагорбі, наближеному до квадрату, має чотири бастіони, на кутах яких стоять сторожові башти з бійницями. На замковому дитинці з парком розташований Великий палац, а у південній частині дитинця - Китайський палац у формі увінчаної куполом ротонди. У 1686 р. замок був відновлений та прикрашений творами мистецтва на замовлення короля Яна III Собеського. В 1872 р. тут розмістили в'язницю, цю функцію замок мав і у XX ст.