Cлаветне мiсто Богуслав розташоване в середній течії річки Рось. Як поселення-фортеця на півдні Київської Русі – Богуслав відомий уже на початку ХІ ст. Київські князі селили тут торків, берендеїв, «чорних клобуків» для захисту від половців. Заснування міста Богуслава як значного оборонного пункту Київської Русі відноситься до 1032 р., в Іпатіївському літописі за цей рік говориться про заснування князем Ярославом Мудрим «Градов на Росі» - Юріїв, Корсунь, Богуслав. Назва міста Богуслав походить від річки Богуславки. Місто також пов’язане з іменем оспіваної в народних думах Марусі Богуславки.
В місті подивимось наступні об'єкти:
- пам'ятник Марусі Богуславці;
- кам'яницю (1726);
- ратушу (ХІХ ст.);
- будинок купця Покраса;
- Свято-Троїцьку церкву (1862);
- Свято-Миколаївський чоловічий монастир (ЛИШЕ ЗА НАЯВНОСТІ ЧАСУ).

Корсунь-Шевченківський - старовинне і дуже мальовниче місто на березі Росі, з багатою та цікавою історією.

Місто Корсунь було засноване у 1032 р. Ярославом Мудрим як фортеця, входило в оборонну систему міст вздовж Росі. Ще й зараз в урочищі Замчищі можна побачити укріплення колись могутньої корсунської фортеці, які ми оглянемо.

Як і інші міста Київської Русі, Корсунь був зруйнований монголо-татарами і відродився лише у 15-16 ст. У 1580 році у Корсуні за наказом короля Стефана Баторія було побудовано замок, а його мешканцям надано значні привілеї. У 1584 році Корсунь отримав Магдебурзьке право, незабаром став центром староства.

У 20-х роках 17 ст. Корсунь був значним містом Середньої Наддніпрянщини, поступаючись тільки Чигирину. Основним населенням були козаки. Тож не дивно, що Корсунь завжди опинявся в центрі козацьких заворушень.

Важливу роль відігравав Корсунь і під час Визвольної війни 1648-54 років. Тут у 1648 році відбулася одна з найбільших битв, коли війська Хмельницького розбили під Корсунем польську армію гетьмана Потоцького.

За Хмельниччини Корсунь був полковим містом. За Зборовським договором 1649 року Корсунський полк був найбільшим серед 16 українських полків.

В 1780 році Корсунь переходить у власність племінника польського короля Станіслава Понятовського. Для нього у 1783 році на трьох гранітних островах річки Рось архітектор Я.-Г.Мюнц закладає ландшафтний парк, а на одному з островів у 1786 році починається будівництво палацу в романтичному стилі візантійської архітектури з елементами неоготики. Після приєднання правобережних українських земель до Російської імперії садибу в Корсуні у 1799 році купив цар Павло І та подарував міністру юстиції Лопухіну, іменем якого її зараз і називають.

У 1944 році під Корсунем відбулася одна з найбільших операцій радянської армії – Корсунь-Шевченківська битва. Під час екскурсії ми оглянемо діорами Корсунської битви 1648 року та Корсунь-Шевченківської битви 1944 року, які розміщуються в музеї, що діє зараз в колишньому палаці Лопухіних. Також ми відвідаємо краєзнавчий музей, оглянемо пам’ятники міста та помилуємось чудовими краєвидами на річці Рось.

У Виграєві оглянемо музей, пам'ятники і поле Корсунської битви, яка відбулаь в урочищі Горохова Балка.