Козелець розташований на річці Остер, відомий з ХV ст. З середини ХVІІ ст. Козелець - значний торгово-ремісничий центр. У 1649 р. була створена Козелецька сотня, що входила до Київського полку, а Козелець став сотенним містом. В 1708 р. в Козелець було переведено полкове управління Київського полку - тут жили полковник та інша старшина. Місто залишалось адміністративним центром полку до 1781 р. З тих часів лишилася полкова канцелярія та храм. Видатна архітектурна пам’ятка міста - будинок полкової канцелярії, збудований у 1756-1765 рр. за проектами І.Григоровича-Барського та А.Квасова на замовлення полковника Київського козацького полку Юхима Дарагана (його дружина була сестрою графів Олексія та Кирила Розумовських). Тут у 1765-1781 рр. містилася полкова канцелярія, а після скасування полкового устрою в 1781 році - Козелецький магістрат. Це єдиний уцілілий на Лівобережній Україні зразок адміністративного будинку доби Гетьманщини, вирішений у перехідній стилістиці від барокко до рококо. Часи особливого піднесення міста припадають на 70-ті роки ХVІІІ ст. Цьому сприяв стрімкий злет уродженця цих місць Олексія Розумовського. Родина Розумовських з невеликого села Лемеші волею долі піднялась на вищі щаблі влади і внесла вагомий вклад в історію і культуру не тільки України, але й усієї Російської імперії. Олексій Розумовський (1709-1771) - співак придворної капели у Петербурзі, фаворит цесарівни, а згодом цариці Єлизавети Петрівни, граф (1744), російський фельдмаршал (1756). Його брат Кирило Розумовський (1728-1803) - президент Імператорської академії наук (з 1746), останній гетьман України (1750-1764). Його сини: Олексій Кирилович Розумовський (1748-1822) - граф, державний діяч російської імперії: Андрій Кирилович Розумовський (1752-1836) - князь, дипломат, один з керівників російської делегації на віденському конгресі 1814-1815 рр.; Григорій Кирилович Розумовський (1759-1837) - вчений, геолог (один з відкритих ним мінералів названий "розумовськітом"). Детальніше про цю незвичайну родину ви зможете дізнатись під час екскурсії. Особливу пам'ять про себе залишили Розумовські у незрівнянній архітектурній пам'ятці Козельця - соборі Різдва Богородиці (1752-1763), де похована його фундаторка Наталія Дем'янівна Розумовська, мати Олексія та Кирила. Козелецький собор, збудований за проектом В.Растреллі архітекторами І.Григоровичем- Барським та А.Квасовим, по праву вважається перлиною українського барокко. В інтер'єрі храму в нерозривній єдності існують архітектура, скульптура та живопис. Особливо привертає увагу семиярусний різьблений позолочений іконостас, виконаний художником Г.Стеценко. Також ми оглянемо Вознесенську (1866-1874) та Миколаївську церкви (1781-1784).

Остер, розташований на лівому березі річки Десни при впадінні в неї річки Остра - одне з найдавніших міст Придніпров'я. Місто вперше згадується під 1098 р., коли Володимир Мономах заснував Городець "на Вістрі". Це була одна з фортець, що захищали Київську Русь від половців. Володимиро-суздальський князь Юрій Долгорукий провів в Острі свої дитячі роки. Тому в літописах Городець іноді називають "гюргевим городком". Заснувавши Москву, Юрій Долгорукий не залишив претензій і на княжіння у Києві, тому перетворив Остер на свою опорну фортецю - були поновлені укріплення міста, збудована мурована церква у 1120-1152 рр. До наших часів вціліла вівтарна частина цієї церкви, так звана Юр’єва божниця. Її фрески подібні до фресок Софії Київської. Це єдина пам’ятка такого роду, збудована не в значних центрах Київської Русі, а в її провінції. До наших часів збереглися і вали та рови городища, яке ми також оглянемо.
На початку ХІV ст. ближче до Десни виросло нове поселення, яке дістало назву Остер. Місто стало значним торговим та військовим центром. У 1538 p. воєвода А.Гаштольд побудував на місці старого Городця замок, а у 1571 p. на лівому березі Десни поряд з Остром споруджено новий замок для контролю судноплавства по Десні. У 1648-1654 рр. Остер став сотенним містечком Переяславського, а з 1667 р. — Київського полку. В 1678 p. коштом київського полковника Костянтина Солонини в Острі було побудованоцеркву Воскресіння Христового. Ця церква згоріла під час пожежі 1876 p., а нова кам'яна, яку ми оглянемо під час екскурсії містом, була збудована в 1845 р. коштом купця Цилюрика. В будинку генерала В.К.Солонини згідно його власного заповіту зараз розміщений Краєзнавчий музей, який ми також відвідаємо. А ще оглянемо пам'ятники міста, будинки ХІХ ст., побуваємо на могилі Спеселя- поета Чувашії . Не залишать вас байдужими і чудові краєвиди Остерщини.

Недалеко від Козельця, в селі Данівка знаходиться відомий в усьому православному світі Свято-Георгієвський монастир заснований у 1654 році універсалом Богдана Хмельницького.
За легендою, в п’яти верстах від Козельця на торговий караван напали розбійники, але вони не завдали шкоди купцям дякуючи молитвам останніх. На подяку за чудо, купці побудували каплицю на честь великомученика Георгія. Саме тут і заснували монастир. Спочатку всі споруди були дерев'яними. У 1741 р. почалось будівництво мурованого Георгіївського собору, який освятили лише в 1770 р.

Комплекс монастирських споруд зазнав руйнувань під час Другої світової війни. У 1952 р. та у 1970-х рр. було проведено консерваційні роботи. Тоді тут розміщувався будинок інвалідів. Діяльність монастиря була відновлена у 1995 р. Монастир знаменитий своєю іконою "Аз есмь с вами и никтоже на вы".