М А Н Д Р У Є М О   У К Р А Ї Н О Ю  Р А З О М !     -    ГОЛОВНА * ЕКСКУРСІЇ * КАЛЕНДАР ПОДОРОЖЕЙ
Степова Кіровоградщина

(Кам'янка - Розумівка - Кропивницький - хутір "Надія" - Веселі Боковеньки - Водяне (Чорноліське городище і озеро) - Городище)

Дводенна автобусна екскурсія. Від’їзд з Києва у суботу о 7:00, повернення - у неділю о 23:00.



Кам'янка як поселення відома з початку ХVІІ ст. Її виникнення пов'язується з втечами селян з Поділля, Київщини та інших регіонів України, які, рятуючись від соціального та національно-релігійного гніту, селилися на кам'янистих берегах Тясмину. Від цього, напевне, й походить назва населеного пункту. Перша письмова згадка про Кам'янку датується 1649 роком як про уже існуюче поселення - слободу.В першій половині ХVІІ ст. жителі Кам'янки беруть участь у селянсько-козацьких повстаннях під проводом Павла Бута (Павлюка), Дмитра Гуні, Тараса Федоровича (Трясила). У складі військ Богдана Хмельницького кам'янські селяни і козаки брали участь у битвах під Жовтими Водами, Корсунем, інших бойових діях Визвольної війни. В часи козаччини Кам'янка входила до складу Чигиринського полку. За Прутським договором 1711 року Кам'янка підпала під владу Польщі і за існуючим тоді адміністративним поділом була центром Кам'янського ключа, який входив до Черкаського староства і належав князю Любомирському. Після другого поділу Польщі (1793) Кам'янка знову перейшла до складу Російської імперії і стала власністю Л. Д. Давидова, від якого перейшла у власність до його сина, відставного полковника В. Л. Давидова, який з 1820 року проживає в Кам'янці, гуртуючи навколо себе прогресивну інтелігенцію. З 1823 року він разом з С. Г. Волконським очолює Кам'янську управу Південного товариства декабристів. Восени 1823 року тут відбулася нарада Південного товариства, в якій взяли участь П. І. Пестель, С. І. Муравйов-Апостол, М. П. Бестужев-Рюмін та інші відомі декабристи. Відтоді містечко на Тясмині стає важливим центром декабристського руху. Кам'янку відвідує багато діячів декабристського руху в Україні, які на своїх нарадах обговорюють питання організації повстання та участь у ньому військових частин, що дислокувалися в Україні. Після невдалої спроби повстання в Петербурзі та арешту членів Кам'янської управи вона в січні 1826 року припинила своє існування. Окрема сторінка історії Кам'янки ХІХ ст. - перебування тут О. С. Пушкіна і П. І. Чайковського. Мальовнича природа цього куточка України надихала на творчість цих видатних представників російської культури. Пушкін двічі побував у Кам'янці в 1820 - 1822 рр. і написав тут кілька поетичних творів, що відносяться до шедеврів світової лірики. Впродовж 1855 - 1878 рр. майже кожного року до Кам'янки в гості до своєї сестри Олександри, яка була дружиною Л. В. Давидова, приїжджав П. І. Чайковський. Саме тут вперше прозвучала музика його опери "Євгеній Онєгін", створено багато інших творів. Оглянемо пам’ятку садово-паркового мистецтва - парк Декабристів, пам'ятки природи місцевого значення - скелю Пушкіна, урочище Тростянка та Тясминський каньйон, Свято-Миколаївську церкву та інші пам’ятки міста. У 1995 році на базі Кам'янського літературно-меморіального музею О. С. Пушкіна і П. І Чайковського та комплексу пам'яток історії, культури і природи на площі майже 75 га створено Кам'янський державний історико-культурний заповідник.


Наступним пунктом нашої подорожі буде с. Розумівка. В селі знаходилась садиба героя Вітчизняної війни 1812 р. генерала Миколи Раєвського. Садиба, на жаль, не збереглася, але ми оглянемо Хрестовоздвиженську церкву (1833-1855 р.р.), яка стала сімейною усипальницею родини Раєвських.



Єлисаветград, Зинов’ївськ, Кірово, Кіровоград... Все це про Кропивницький – обласний центр України з цікавою історією.
У 1751 р. на запрошення імператриці Єлизавети Петрівни прибули сербські поселенці, що заснували ряд військових поселень від Південного Бугу до Дніпра. Цей регіон одержав назву Нова Сербія. Саме тут за наказом імператриці 18.06.1754 р. на березі
р. Інгул на місці козацького зимовника була закладена найбільша в цьому регіоні фортеця, названа на честь св. Єлизавети. Її будівництво було в основному закінчено до 1757 р. Вже у 1805 р. фортеця була ліквідована, але вона до сьогоднішнього часу залишилась однією з небагатьох земляних фортець, що збереглися. Крім земляних укріплень а території фортеці можна також побачити казарми Єлизаветинської фортеці, лікувальний корпус , канцелярію і аптеку, житловий будинок, кухню (1754 р.). Фортеця дала поштовх розвитку міста. На початку XIX ст. Єлисаветград стає центром військових поселень півдня України. Збереглися військове містечко (1848 – 1855), що складається з палацу, військового училища, будинку офіцерського зібрання, манежу та Покровської церкви (1850-1875 р.р.). Оглянемо також Грецьку церкву (Пресвятої Володимирівської Богородиці) з дзвінницею (1812 р).





Також ми оглянемо Хутір Hадія, де знаходиться меморіальна садиба І. Карпенка-Карого.



Наступного дня ми оглянемо с. Веселі Боковеньки. Тут зберігся єдиний на Кіровоградщині дендропарк "Веселі Боковеньки". Він був закладений у 1893 р. Миколою Давидовим. Назва парка пішла від річки, на берегах якої любили відпочивати козаки та чумаки, "лежати боком та веселитися". Парк площею в 109 га і налічує 800 видів та форм кустарників, а також чудові пруди та перепади місцевості. В центрі парка розташований музей заповідника "Веселі Боковеньки" та встановлений бюст засновника парка



Недалеко від Водяного у Чорному лісі знаходиться одне з найзагадковіших місць України - Берестувате озеро (16 га), яке, як кажуть, не має дна. Вода в озері дуже холодна і зимою воно не замерзає. Недалеко від озера знаходиться городище чорноліської культури, яке складається з трьох рядів валів, рвів та налічує 265 курганів.



На зворотному шляху, якщо буде дозволяти час, оглянемо збудовану на кошти графа Воронцова Михайлівську церкву (1844) в м. Городище.