У селі Самчики, що на Хмельниччині, збереглася чудова садиба гайсинського старости Петра Чечіля початку ХІХ ст. Садиба, для побудови якої були запрошені найкращі зодчі, скульптори, художники, паркетники, столяри , знаходиться на березі р. Случ серед чудового парку, що був закладений одночасово з будівництвом. Комплекс складається з палацу, брами з двома прибрамними будинками та китайського будинку 1904 р. Цікаво те,що забудова збереглась такою, якою була і в ХІХ ст. Цю садибу можна вважати однією з найкращих садиб України за архітектурою, оформленням та станом збереження. З 1997 р. палацово-парковий комплекс у Самчиках має статус Державного історико-культурного заповідника.

Старокостянтинів засновано у XVI ст. князем Костянтином Острозьким, який побудував у 1561-1571 замокрр. на березі р. Случ для захисту від татар. Близько 1636-1637 р. замок був розбудований і укріплений. В стилі пізнього ренесансу замок і дійшов до нашого часу. Крім замку збереглися костел Іоанна Хрестителя 1754 р. та руїни домініканського монастиря XVI-XVII ст. (оборонна вежа-дзвінниця та костел домініканців 1612 р.).

У селі Сутківці частково збереглась фортеця та унікальна кам'яна Покровська церква-фортеця. Точних відомостей про час побудови замку в Сутківцях немає. Припускають, що замок звів Федір Олехнович Сутківський у XV ст., скоріше за все на місці більш давнього, дерев'яного. Фортеця була потрібна для захисту від татарських набігів, адже село лежало якраз на Кучманському шляху. Ще одна оборонна споруда Сутківців – Покровська церква-фортеця, побудована в 1467 р. Це унікальна будівля, що за своєю архітектурою і плануванням не має аналогів в Україні. Особливість цієї церкви полягає в тому, що вона була пристосована до тривалої самостійної оборони, тоді як інші оборонні храми, як правило, були лише доповненням до певної фортифікаційної системи і відігравали допоміжну роль.

Кам'янець-Подільський – чудове, багате історією місто, що протягом всієї своєї історії було "межевим каменем" між Заходом і Сходом, між Християнством і Ісламом. За кількістю історичних пам’яток воно посідає третє місце після Києва і Львова. Але справжня перлина міста - фортеця на острові, утвореному каньйоном річки Смотрич. Концепція фортифікацій Кам'янця і сучасними військовими фахівцями визнається досконалою. Під час екскурсії ми оглянемо легендарну фортецю та стару частину міста з її багатичисленними храмами та старими будинками.

Хотин, що приваблює туристів з усього світу – одне з найдавніших міст України, якому понад 1000 років. Перлиною міста звичайно ж є фортеця. За слов'янських часів це була невелика дерев'яна фортеця. У XIII ст. князь Данило Галицький замість дерев'яних побудував кам'яні укріплення. Хотин пережив багато володарів – молдавани, поляки, турки, румуни. Біля стін Хотинської фортеці був смертельно поранений гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний, пам'ятник якому встановлений біля входу до фортеці. Під час екскурсії ми оглянемо фортецю та помилуємось чудовими краєвидами річки Дністер.

Далі наш шлях пролягає на Жванець. Розташоване на високому березі Дністра на переправі, навпроти могутньої Хотинської фортеці, поселення мало важливе стратегічне значення. Будівництво перших мурованих укріплень датують початком І тис. н.е. Замок в Жванці неодноразово перебудовувався та укріплювався. Найбільших змін зазнав Жванецький замок наприкінці XVI - на поч. XVII ст., коли його власником став Валентій-Олександр Калиновський, кам'янецький староста і генерал Подільських земель. Калиновський модернізував замок з орієнтацією на новітні досягнення військового мистецтва. Від могутньої колись фортеці до нашого часу збереглася північна частина з руїнами трьох башт. Біля однієї з них можна побачити один з бункерів Кам’янець-Подільського укріпрайону 1930-х рр. Також в Жванці ми оглянемо церкву Непорочного Зачаття (колишній вірмено-католицький костел), залишок Вірменської фортеці – локального укріплення поблизу Жванецького замку.

Поруч із Жванцем знаходиться село Окопи. Підїжджаючи до села, ми зможемо подивитись пам'ятник півню, який раніше співав на три держави - Польщу, СРСР та Румунію, а тепер співає на три області - Тернопільську, Хмельницьку та Чернівецьку. Історія села бере початок з кінця XVII ст., коли була побудована оборонна фортеця як опорний пункт для взяття облогою кам'янецької твердині. Вибравши вдале місце, Станіслав Яблоновський 25 березня 1692 р. заклав перший камінь нової фортеці, а вже на кінець жовтня будівництво завершили і фортеця одержала назву "Окопи гори Святої Трійці". Військові дії навколо Окопів тривали упродовж семи років. Після взяття Кам'янця і підписання миру між Польщею і Туреччиною у березні 1699 р. форт втратив стратегічне значення. До нашого часу від колишнього форту в Окопах залишились тільки дві брами, а також невелика частина стіни дозорної вежі на стрімкій скелі над Збручем.