Першим пунктом нашої подорожі є Боярка.
Назва походить від слова ”буєрак”,тобто це населений пункт, що стоїть на буєраках. Археологічні дослідження доводять, що скіфи-хлібороби почали жити на цій території в VIII-VII ст. до н.е.
Насипне Будаївське городище, на якому зараз стоїть Свято-Михайлівська церква (1901 р.), є поселенням часів Київської Русі. Поселення було оточено ровом з водою, залишки якого можна бачити ще й зараз.
За умовами Андрусівського перемир’я село стало належати спочатку Михайлівському монастирю, а потім Києво-Печерській Лаврі. Після секуляризації монастирських земель село стало державним і з 1845 року ввійшло до складу Білогородської волості Київського повіту.
Нова сторінка в житті Боярки почалась з будівництва в 60-х роках ХІХ ст. залізниці Київ-Фастів, що проходила через село. Біля станції відразу зростає дачне поселення, а з 80-х років ХІХ ст. ця місцевість стає ще й відомим лікувально-кліматичним курортом для легеневих хворих. У дачному поселенні бували М.Лисенко, М. Заньковецька, Шолом-Алейхем та інші. Доречі, Шолом-Алейхем саме Боярку описав у своєму відомому творі "Тев’є-молочник" під назвою Бойберик.
Восени 1921 р. у Боярці для вивозу двов для Києва будують вузькоколейку. Це будівництво у своєму творі "Як гартувалася сталь” описав його учасник комсомольський вожак Микола Островський.
В Боярці біля приміщення краєзнавчого музею встановлено пам’ятник Миколі Островському (1971), а біля школи, де раніше жили комсомольці-будівники вузькоколейки, встановлено пам’ятник Павці Корчагіну (1979 р.).
Зберігся також чине єдиний в країні унікальний паровоз К-15776 ("кукушка"), що перевозив дрова по вузькоколейці.

У Кожухівці оглянемо Михайлівську церкву 1820-1836 р.р.,
а у Липовому Скитку - Онуфріївську церкву 1705 р.

Недалеко від Василькова є невелике село Мар’янівка, що розляглося на мальовничих берегах річечки Протока, яка впадає в Рось. Саме тут народився один з найвидатніших співаків 20 ст. Іван Козловський. Обласканий і обсипаний почестями в Москві, він усе своє життя підтримував найтісніший духовний зв’язок зі своєю малою батьківщиною, ніколи не забував рідне село. Великий маестро всіляко опікувався і підтримував сільську музичну школу, постійно переказував гроші, надсилав музичні інструменти. На одному з чотирьох роялів, привезених у Мар’янівку, свого часу грав сам Сергій Рахманінов. У селі зараз діє музей Козловського, який ми відвідаємо оглядово. Тут зберігається величезна кількість безцінних експонатів, переданих Мар’янівці самим співаком.
Детально музей можна подивитись під час екскурсії "Васильків - Мар'янівка (Батьківщина І.Козловського)"

Мазепинці є родовим селом гетьмана І.Мазепи. В селі зведено пам'ятник І.Мазепі.

В Кожанці оглянемо тридільну дерев'яну Покровську церкву (1758 р.), яка, за легендою, зведена на кошти гайдамаків.