М А Н Д Р У Є М О   У К Р А Ї Н О Ю  Р А З О М !     -    ГОЛОВНА * ЕКСКУРСІЇ * КАЛЕНДАР ПОДОРОЖЕЙ
Чигирин - Суботів - Холодний Яр

(Богданів край)

Одноденна автобусна екскурсія. Від'їзд з Києва орієнтовно о 7:30, повернення до 23:00.



Славетне і важливе для української історії місто Чигирин - козацька столиця часів Хмельницького. Перша згадка про місто пов'язана із наданням місту у 1582 р. Магдебурзького права. За наказом польського короля Сігізмунда ІІІ в 1589 р. в Чигирині на високій горі будується замок. В 1630-1640 рр. місто постійно розбудовується, а з 1648 р. стає першою гетьманською столицею Української держави - тут розміщується резиденція Богдана Хмельницького.

Чигирин був спустошений і зруйнований в часи руїни під час турецьких походів. Місто з 50 тис. населення витримало облогу 100 тис. турецького війська у 1677 р., але вже наступного 1678 р. 120-150 тис. турецьке військо звзяло фортецю після тривалаї облоги і зруйнувати її. Відновлений в середині XVIII ст. замок вже не відіграє важливої ролі.

В 1795 р. Чигирин входить до складу Російської імперії. В 1806 р. в місті споруджується будинок Присутствених місць, де в листопаді 1917 р. відбувається з'їзд Українського козацтва, на якому гетьманом обрано генерала Павла Скоропадського.

Під час екскурсії ми оглядаємо Замкову гору - пам'ятник історії та садово-паркового мистецтва, залишки Чигиринської фортеці, закладеної в козацькі часи, пам'ятник Б.Хмельницькому та встановлений у 1912 р. кам'яний хрест на честь захисників Чигиринського бастіону.

З 2009 р. працює Чигиринський історико-культурний заповідник у складі якого відтворена гетьманська резиденція ХVІІ ст., та будівлі того часу.







Не менш цікаве село Суботів. У XVII ст. Суботів був родинним гніздом та резиденцією Богдана Хмельницького. Його батько чигиринський підстароста Михайло Хміль одержує ці землі в 1616 р. від польського магната Яна Даниловича і будує свою садибу на горі при впадінні в Тясмин річки Суботки, яка і дала назву селу. Його син Богдан продовжує розбудовувати родове гніздо. У 1653-1654 рр. навпроти гетьманського палацу коштом Богдана Хмельницького була побудована Іллінська церква, яка згодом стала його усипальницею.

Саме події 1647 року навколо маєтка Хмельницького в Суботові стали поштовхом до початку Визвольної війни 1648-1654 рр. Тоді чигиринський підстароста Чаплинський вчинив наїзд на Суботів, пограбував хутір, тяжко побив малолітнього сина Хмельницького та викрав його дружину. Не знайшовши справедливості ні в польському суді, ні навіть у короля, Хмельницький прибув на Запорізьку Січ, де закликав козаків до повстання проти влади шляхетської Польщі. Так почалася одна з найяскравіших сторінок української історії.

До 1809 р. Суботів мав статус містечка, в ньому проходили ярмарки. В 1843 та 1845 рр. його відвідував Тарас Шевченко і зробив замальовки садиби Хмельницького та церкви.






Холодний Яр – це великий природній лісовий масив, що знаходиться на високому плато, пересічений ярами, глибокими балками, витоками струмків і річечок в напрямку ріки Тясмин. Навіть в літню спеку повітря тут прохолодне й чисте, через що і дістав Холодний Яр свою назву.

На території Холодного Яру найбільшого розквіту життя людей досягає в скіфський період (XVI – IV ст. до н.е.), коли на цій території існує величезне місто – центр ремесла і торгівлі. Населення міста займалось землеробством та скотарством, мало тісні зв’язки з грецькими античними містами. Від тих часів залишилися вражаючі вали та великі кургани, які ми оглянемо.

Біля Мотронинського Свято-Троїцького монастиря можна побачити вхід до підземних печер, які існують із скіфських часів. Підземні лабіринти пронизують всю територію городища.

Документальна ж історія монастиря починається з 1568 р. Особливого розквіту монастир досягає в 1620-1621 рр., коли за Універсалами гетьмана Петра Сагайдачного користується покровительством козаків.

Саме в Холодному Яру і Мотронинському монастирі в 1768 р. медведівський сотник Максим Залізняк піднімає народ на боротьбу і “б’є на склик” та, з благословення ігумена монастиря Мельхиседека Значко-Яворського, “освячує ножі” біля ставу. Звідси розпочинається гайдамацький похід України проти феодалів - повстання, що увійшло в історію під назвою “Коліївщина”.

Учасником гайдамацького повстання був і дід Т.Г.Шевченка. Він приводив у Холодний Яр малого Тараса в 1822 р. і розповідав йому про давні події. Значною мірою дитячі спогади лежать в основі таких творів поета як “Холодний Яр”, “Гайдамаки” та інші. В вірші “Холодний Яр” є пророчі рядки:

“І повіє вогонь новий
З Холодного Яру”.

І вогонь дійсно повіяв, але вже у ХХ ст. В роки громадянської війни у 1917-1920 рр. на території Холодного Яру існувала Холодноярська республіка, яку очолювали брати Чучупаки та їх соратники. Декілька років знадобилося, щоб встановити тут Радянську владу. В роки війни в 1941-1942 рр. тут діяли загони УПА “Холодний Яр”, а в 1942-1943 рр. радянські партизани. Тому по всій території Холодного Яру встановлено багато пам’ятних знаків, які свідчать про славну історію краю. Побуваємо біля ставу, де гайдамаки святили ножі, та на місці загибелі Василя Чучупаки.

Холодний Яр – не лише історико-культурний, а й природний заповідник. Унікальна пам’ятка Холодного Яру - дуб Максима Залізняка, вік якого перевищує 1000 років. Таких дубів в Європі збереглось не більше десяти.