М А Н Д Р У Є М О   У К Р А Ї Н О Ю  Р А З О М !     -    ГОЛОВНА * ЕКСКУРСІЇ * КАЛЕНДАР ПОДОРОЖЕЙ
Чернігів - Седнів

Одноденна автобусна екскурсія. Від’їзд з Києва орієнтовно о 8:00, повернення до 20:00.









Центральним пунктом нашої подорожі являється одне з найдревніших міст Русі - Чернігів. За однією з легенд, назва міста пішла від імені князя Чорного, який не тільки заснував місто, а й дав йому своє ім'я. При розкопках кургану-поховання князя, встановлено, що воно відноситься до 945-968 рр. Але Чернігів згадується в літописах ще в 907 р. як друге за значимістю місто древньоруської держави. Під час екскурсії ми оглянемо це поховання князя Чорного. В ХІ ст при князі Мстиславі Володимировичі починається будівництво Спаського собора , який, до речі, став його усипальницею і зберігся до нашого часу. У другій половині ХІ ст. Антонієм Печерським було засновано печерний монастир. Під час екскурсії ми відвідаємо Антонієві печери, які цікаві ще й тим, що в них є поховання-кіммітірії, які не прижилися на Русі. В 1120-1123 рр. поряд із Спаським собором виріс Борисоглібський, який став усипальницею князя Ростислава, сина князя Давида, а потім і самого князя. В цьому ж сторіччі будуються Успенський та Іллінський храми. У 1239 р. місто було захоплене татарами і спустошене. У ХІV-ХV ст. будується потужна фортеця. В ХVI ст. відновлюються Спаський та Успенський собори. В 1648-1654 pp. жителі міста беруть активну участь у визвольній війні під проводом Богдана Хмельницького і місто стає полковим. Починається відродження культури і православ'я. В 1657 р. єпископом стає Лазар Баранович. В цей період в Чернігові проводяться значні будівельні роботи - реставрується Борисоглібський та Спаський собори, П’ятницька церква, в 1670 р. починається будівництво надвратньої вежі, яка згодом стає дзвіницею Успенського собору. У 1715 р. будується Катерининська церква та Троїцький монастир. Чернігів залишається культурним та ідеологічним центром регіона. Будується будинок Якова Лизогуба, в якому згодом розмістилась полкова канцелярія. На початку XVIII ст. збудовано колегіум, посилюється влада магістратів. В 1798 р. Чернігівська фортеця скасовується, а в 1802 р. Чернігів стає центром губернії. Під час екскурсії ми намагаємось показати всі старовинні пам'ятки, які збереглися до наших часів. Відвідаємо Єлецький та Троїцький монастирі, та печери. В місті працюють Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній» та кілька музеїв.

















Неподалік Чернігова, серед мальовничих лугів, полів і соснових лісів, на березі річки Снов лежить літописний Сновськ, який зараз ми знаємо як Седнів. Уперше місто згадується в “Повісті минулих літ” 1068 р. як фортеця.

За легендою, під час одного з нападів ворогів мешканці Сновська витримали тривалу облогу, після чого їх жартома стали називати “седнями”. Таким чином назву Седнів місто дістало завдяки міцності своїх оборонних стін, за якими в разі небезпеки можна було відсидітися. Під цією новою назвою місто зустрічається в письмових джерелах з XVI ст.

Під час визвольної війни Богдана Хмельницького Седнів був сотенним містом Чернігівського полку. З другої половини XVII ст. воно стало резиденцією чернігівських полковників Лизогубів. Саме з цією родиною пов’язана більшість пам’яток Седнева: кам’яниця Лизогубів (1690), де мешкали родини полковників та не раз бували Іван Мазепа, Іван Скоропадський, Павло Полуботок, Воскресенська церква (1690), побудована як родинна усипальниця, з дзвіницею ХІХ ст. та садиба Лизогубів XVIII ст. У XIX ст. в маєтку з'явився парк на місці стародавнього городища, в який увійшли залишки давнього рову, старезна липа, альтанка і грот. Частими гостями у ХІХ ст. тут були Т.Шевченко, В.Штернберг, Л.Жемчужников, Л.Глібов. Також ми оглянемо дерев’яну Георгіївську церкву XVII ст., яка вважається одним із кращих творів української народної архітектури. Не випадково саме в ній знімалися сцени до фільму "Вій" за повістю М.Гоголя. В Седневі багато років працює будинок творчості художників України, яких надихають на творчість неперевершені місцеві краєвиди.



Дорогою на Чернігів, за можливості, зупинимось в селі Лемеші і оглянемо Трьохсвятительську церкву 1755 р.